Підгострий тиреоїдит (ПТ) запальний стан щитоподібної залози, що потенційно може викликати симптоми, подібні до гіпертиреозу тахікардія, збудження, тремор та гіпергідроз. Часто він асоціюється з вірусними інфекціями, такими як епідемічний паротит, кір, Коксакі, грип А та В, аденовірусні інфекції.
Сигнал щодо розвитку підгострого тиреоїдиту після вакцинації новими мРНК та векторними вакцинами проти COVID-19. У період з 21 квітня по 8 червня 2021 року до Глобальної бази даних ВООЗ – VigiBase надійшло 29 індивідуальних повідомлень з безпеки. В більшості зафіксованих випадків підозрюваними лікарськими засобами були мРНК вакцини Pfizer/BioNTech та Moderna. Одинадцять повідомлень (38%) були класифіковані як серйозні, в семи випадках (24%) було описано лікування симптомів ПТ. У п’яти випадках були описані такі порушення з боку серцево-судинної системи, як тахікардія та серцебиття, а у трьох випадках – гіпертиреоз.
Симптоматику ПТ можна сплутати з, наприклад одонталгією, потрібно враховувати що він може призвести до тиреотоксикозу, та супутніх серцевих, печінкових, нервово-м’язевих розладів. В зв’язку з цим, пацієнтів та лікарів слід проінформувати про можливість розвитку ПТ після щеплення вакцинами проти COVID-19.
Повідомлення з VigiBase
Станом на 8 червня 2021 року VigiBase містила 29 повідомлень ПТ (бажаний термін MedDRA (PT): Підгострий тиреоїдит) після імунізації новими вакцинами проти COVID-19. У VigiBase також міститься 50 індивідуальних повідомлень з безпеки про випадки аутоімунного тиреоїдиту ПТ (PT: аутоімунний тиреоїдит) та 50 випадків тиреоїдиту ПТ (PT: тиреоїдит). У 30 із 50 випадків, які повідомляли про пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом, також було повідомлено про супутній розлад – тиреоїдит Хашимото, який розвинувся після вакцинації. Наступний аналіз буде зосереджено на випадках виникнення підгострого тиреоїдиту, оскільки такі повідомлення мали високий показник диспропорційності.
Вісімнадцять (62%) з 29 повідомлень стосувалися вакцини від Pfizer/BioNTech, п’ять Moderna і шість AstraZeneca. Випадки переважно класифікувалися як несерйозні (62%). У двох з 11 серйозних випадків ПТ призвів до тривалої госпіталізації, а в інших дев’яти критерії серйозності стану визначені як важливий з медично точки зору стан.
В 11 випадках ПТ розвинувся після першої дози вакцини, а в 9 після другої. Середній час до виникнення небажаного явища після введення другої дози становив 3 дні (діапазон від 0 до 60 днів), після введення першої 6 днів (діапазон від 0 до 26 днів).
Переважна більшість випадків ПТ зафіксована серед вакцинованих жіночої статі (n = 24; 83%), п’ять чоловічої (17%). Вік пацієнта в середньому склав 45 років (від 18 до 67 років). Найбільш часто повідомляються про наступні супутні стани: пірексія (n = 7), лімфаденопатія та біль у шиї (кожен n = 4), зниження рівня ТТГ у крові, головний біль, гіпертиреоз, зниження поглинання йоду, тахікардія та зниження рівня вільного тироксину (кожен n = 3 ).
Тест на поглинання радіоактивного йоду (ТПРЙ) – надійний тест для диференціації причин гіпертиреозу. Низьке поглинання свідчить про тиреоїдит, а високе – про хворобу Грейва. У поточній серії кейсів ТПРЙ було проведено у трьох випадках, що підтверджувало діагноз ПТ. У п’яти випадках (17%) повідомлялося про реакції з боку серцевої системи, такі як тахікардія та пальпітація, а в трьох (10%) – про гіпертиреоз. Ще вісім випадків містили інформацію про неспецифічні реакції, такі як пірексія (n = 7), біль у шиї (n = 4), головний біль (n = 3) та артралгія (n = 2). Інформація про наслідки небажаного явища була доступна у 22 випадках. На момент подання звіту в 12 випадках наслідок було визначено як «без змін» (41%), у 8 «видужання», а в двох випадках «невідомо».
Маркування та література
ПТ не внесений до розділу «Побічні реакції» інструкцій для медичного застосування трьох вищезазначених вакцин. Випадки ПТ після імунізації іншими вакцинами дуже рідкісні. У науковій літературі було знайдено лише чотири опубліковані повідомлення. У двох випадках повідомлялося про розвиток ПТ у молодих пацієнтів (25 та 28 років) після вакцинації проти сезонного грипу. Третій випадок зафіксовано у пацієнта чоловічої статі середнього віку, який страждав на аутоімунні захворювання і у якого також розвинувся ПТ після вакцинації проти сезонного грипу. Четвертий описує раніше здорову пацієнтку 36 років, у якої були виявлені клінічні симптоми тиреотоксикозу після вакцинації проти грипу H1N1.
Крім того, в науковій літературі була опублікована серія повідомлень про пацієнтів, у яких розвинувся ПТ, що був пов’язаний із захворюванням на COVID-19. Вісім опублікованих звітів стосувались пацієнтів жіночої статі, у яких розвинувся ПТ в період від двох тижнів до місяця після зараження, який добре піддавався лікуванню із застосуванням котикостстероїдів.
Дискусія та висновки
У серії повідомлень, що розглядались, підозрюваними лікарськими засобами були 3 з 16 дозволених вакцин проти COVID-19. Звіти були надіслані з дев’яти країн.
Було відмічено, що різниця в середньому часі до виникнення небажаного явища досить велика: від нуля до 26 днів після введення першої дози та від нуля до 60 днів після другої дози. Цей проміжок часу подібний до початку ПТ після природного інфікування (від двох до восьми тижнів). Однак при інтерпретації представлених даних слід враховувати, що діагностика ПТ вимагає медичної оцінки та відповідного обстеження.
В одному випадку повідомлялося про вірусний тиреоїдит без додаткових уточнень. Єдиною доступною інформацією було те, що у пацієнта не було позитивного тесту на COVID-19. Ще у двох випадках фактором, що ускладнює оцінку причинно-наслідкового зв’язку між розвитком ПТ та застосуванням вакцини було супутнє лікування екулізумабом в ході клінічного випробування. Екулізумаб потенційно збільшує ризик розвитку інфекцій, що сприяють виникненню ПТ.
У одному випадку пацієнт одночасно отримував лікування тамоксифеном. Відомо, що тамоксифен здатний підвищувати рівень Т4 у сироватці крові, що потенційно заважає встановленню діагнозу ПТ у цьому випадку.
Інший можливий механізм може бути пов’язаний з аутоімунними реакціями (аутоімунний синдром, що спричинений ад’ювантами). Огляд літератури, що був проведений Watad та його колегами у 2017 році досліджував потенційну кореляцію між аутоімунним синдромом, що спичинений ад’ювантами (АССА) та аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози. Автори включили серію повідомлень про випадки, коли у пацієнтів розвивались аутоімунні захворювання щитоподібної залози після імунізації різними вакцинами (у двох випадках вакциною проти сезонного грипу та грипу H1N1). Вакцина Pfizer/BioNTech, про яку повідомлялося як про підозрюваний лікарській засіб у більшості випадків, не містить жодного «класичного» ад’юванта. Однак наночастинки, що використовуються як система доставки мРНК, обговорювались як такі, що могли діяти як ад’юванти. Тим не менш, роль АССА, як потенційного механізму розвитку ПТ не є достатньо переконливою через відсутність доказів.
Іншою гіпотезою індукції аутоімунних реакцій є молекулярна мімікрія.
Враховуючи те, що симптоматику ПТ можна сплутати з іншими проявами хвороб ротоглотки (наприклад, одонтальгією), а він несе ризик розвитку тиреотоксикозу, й отже, ймовірність розвитку проявів з боку серцевої, гепатобіліарної, нервової та м’язової систем, спеціалісти охорони здоров’я повинні бути поінформовані та врахувати можливість розвитку ПТ після вакцинації новими вакцинами проти COVID-19.
Однак механізми розвитку ПТ наразі не підтверджені і необхідні подальші дослідження. Цей сигнал спрямований на підвищення обізнаності пацієнтів та медичних працівників щодо можливості розвитку підгострого тиреоїдиту після щеплення проти COVID-19. Вважається, що потенційна користь вакцин від COVID-19 переважає можливий асоційований ризик підгострого тиреоїдиту.
Джерело інформації: Звіт з оцінки сигналу «COVID-19 vaccine Subacute thyroiditis», Annette Rudolph, Uppsala Monitoring Centre, серпень 2021 року, за даними Глобальної бази даних ВООЗ – VigiBase
