Комітет оцінки ризиків у фармаконагляді (PRAC) на підставі аналізу Регулярно оновлюваних звітів з безпеки (РОЗБ) для лікарських засобів, що містять фексофенадин (fexofenadine), зробив наступні висновки.
З огляду на наявні дані про лікарську взаємодію між фексофенадином (fexofenadine) і апалутамідом (apalutamide), опубліковані в літературі, і з огляду на правдоподібний механізм дії, PRAC вважає, що лікарська взаємодія між фексофенадином (fexofenadine) і апалутамідом (apalutamide) є цілком можливим. Крім того, з огляду на наявні дані про розмитість зору зі спонтанних повідомлень, включаючи багато випадків із тісним часовим зв’язком, повторна відміна лікарського засобу (de-challenge) / повторне призначення лікарського засобу (re-challenge), PRAC вважає причинно-наслідковий зв’язок між застосуванням фексофенадином (fexofenadine) і виникненням розмитістю зору є принаймні можливим.
PRAC дійшов висновку, що до інструкції для медичного застосування лікарських засобів, що містять фексофенадин (fexofenadine), слід внести відповідні зміни.
Координаційна група з процедури взаємного визнання та децентралізованої процедури – для людини (CMDh) погоджується з науковими висновками, зробленими PRAC.
На основі наукових висновків CMDh вважає, що співвідношення користь/ризик лікарських засобів, що містять фексофенадин (fexofenadine) залишається незмінним за умови внесення відповідних змін до інструкцій для медичного застосування.
Зміни, які повинні бути включені у відповідні розділи інструкцій для медичного застосування (новий текст підкреслений жирним шрифтом, видалений текст закреслено).
Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»
Слід змінити попередження та додати взаємодію таким чином:
Фексофенадин є субстратом Р-глікопротеїну (Р-gp) та поліпептиду, що транспортує органічні аніони (OATP). Одночасне застосування фексофенадину з інгібіторами або індукторами P-gp може вплинути на експозицію фексофенадину. Встановлено, що одночасне застосування фексофенадину гідрохлориду з інгібіторами P-gp еритроміцином або кетоконазолом призводить до підвищення рівня фексофенадину в плазмі крові у 2-3 рази. Зміни не супроводжувалися будь-яким впливом на інтервал QT і не були пов’язані з будь-яким посиленням побічних реакцій порівняно з лікарськими засобами, які застосовувалися окремо. Дослідження на тваринах показали, що підвищення рівнів фексофенадину в плазмі крові, яке спостерігається після одночасного застосування еритроміцину або кетоконазолу, очевидно, зумовлене збільшенням шлунково-кишкового всмоктування та зменшенням виділення з жовчю або шлунково-кишкової секреції відповідно.
Клінічне дослідження взаємодії між лікарськими засобами показало, що одночасне застосування апалутаміду (слабкого індуктора P-gp) і разової пероральної дози 30 мг фексофенадину призводило до 30 % зниження AUC фексофенадину.
Взаємодії між фексофенадином та омепразолом не спостерігалося. Однак прийом антациду, що містить гелі гідроксиду алюмінію та магнію, за 15 хвилин до фексофенадину гідрохлориду спричиняв зниження біодоступності, найімовірніше, через зв’язування у шлунково-кишковому тракті. Між прийомом фексофенадину гідрохлориду та антацидів, що містять алюміній і магнію гідроксид, бажано залишати 2 години.
Розділ «Побічні реакції»
Наступну побічну реакцію слід додати до підрозділу Порушення зору з частотою «Невідомо»:
Розмитість зору
Перелік лікарських засобів, що містять фексофенадин (fexofenadine) і дозволені до медичного застосування в Україні (за даними Державного реєстру лікарських засобів станом на 04.01.2023). (11.2 Кб) (Завантажено: 13.01.2023 07:22:53)
Для аналізу опублікованої інформації заявник повинен використовувати оригінальний текст, що розміщений за посиланням:
