Регуляторне агентство Великої Британії MHRA опублікувало рекомендації для пацієнтів та медичних працівників

Галоперидол (Haloperidol): нагадування про ризики при застосуванні у пацієнтів літнього віку для невідкладної терапії делірію

Нагадуємо медичним працівникам, що пацієнти похилого віку піддаються підвищеному ризику розвитку неврологічних та серцевих ефектів при невідкладній терапії галоперидолом делірію. Слід застосовувати найнижчу можливу дозу галоперидолу протягом якомога короткого часу, а також слід ретельно контролювати серцеві та екстрапірамідні побічні ефекти.

Галоперидол є антипсихотичним засобом першого покоління, що дозволений для лікування неврологічних та психіатричних розладів, у тому числі лікування делірію у дорослих, коли немедикаментозне лікування було неефективним – для перегляду усіх показань див. інструкцію для медичного застосування лікарського засобу.

Поради для медичних працівників:

• особлива обережність потрібна при застосуванні галоперидолу для невідкладної терапії делірію у ослаблених пацієнтів літнього віку;
• галоперидол слід розглядати лише при маренні, якщо немедикаментозні заходи неефективні та відсутні протипоказання (включаючи хворобу Паркінсона та деменцію з тільцями Леві);
• перед початком лікування рекомендується провести базову електрокардіограму (ЕКГ) та корекцію будь-яких електролітних порушень; Під час лікування слід повторювати моніторинг серця та електролітів (див. нижче);
• призначати найнижчу можливу дозу протягом найкоротшого часу, гарантуючи, що будь-яке підвищення дози відбувається поступово та часто переглядається;
• контролювати та досліджувати на ранніх стадіях будь-які екстрапірамідні побічні ефекти, такі як гостра дистонія, паркінсонізм, пізня дискінезія, акатизія, гіперсалівація та дисфагія.

Доступні клінічні поради щодо лікування делірію

Делірій або «гостра сплутаність свідомості» є поширеним і складним станом, який, як відомо, частіше зустрічається у літніх людей. Діагностика та лікування вперше виниклого делірію у літніх людей можуть бути складними, оскільки він часто є багатофакторним.

Клінічне керівництво рекомендує, щоб медикаментозна невідкладна терапія гострого стану делірію були зведені до мінімуму, а в першу чергу використовувалися немедикаментозне втручання. Однак у випадках марення, коли ці методи не дали результату і пацієнт переживає, або існує ризик для його безпеки або для тих, хто його оточує, клінічне керівництво рекомендує короткочасно застосовувати низькі дози галоперидолу, якщо немає протипоказань.

Абсолютні протипоказання можна знайти в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. Галоперидол протипоказаний пацієнтам із хворобою Паркінсона та деменцією з тільцями Леві. Для догляду за цими пацієнтами слід звернутися до відповідного клінічного керівництва.

Пям’ятка щодо дозування пацієнтам літнього віку

Пацієнти літнього віку можуть мати нижчий кліренс та довший період напіввиведення галоперидолу. Тому пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю, а також пацієнтам літнього віку рекомендується коригувати дозу. Під час призначення лікарських засобів, що містять галоперидол, лікарі, повинні посилатися на інструкції для медичного призначення  лікарського засобу, з урахуванням принципів дозування.

Перша доза має завжди призначатися з обережністю, особливо у літніх людей, та обрана   мінімальна ефективна доза. Будь-яке підвищення дози має бути поступовим і часто переглядатися. Необхідно регулярно проводити огляди з метою припинення лікування галоперидолом, як тільки це стане можливо.

Нагадування про неврологічні та серцеві побічні ефекти галоперидолу

Пацієнти літнього віку можуть бути особливо чутливими до екстрапірамідних побічних ефектів при застосуванні галоперидолу. Вони можуть бути потенційно серйозними, і їх слід ретельно контролювати та негайно досліджувати. Екстрапірамідні побічні ефекти можуть включати гостру дистонію, паркінсонізм або пізню дискінезію, кожен з яких може погіршити здатність пацієнта ковтати, ускладненням яких може бути вдихання вмісту горла або шлунка і, врешті, аспіраційна пневмонія. Медичним працівникам рекомендується проводити ранній моніторинг та дослідження лікарської дисфагії у пацієнтів літнього віку.

Галоперидол також асоціюється з подовженням інтервалу QT та шлуночковими аритміями. Відповідно, застосування галоперидолу протипоказано пацієнтам із відомим подовженням інтервалу QT, вродженим синдромом подовженого інтервалу QT та пацієнтам, які приймають інші лікарські засоби, про які відомо, що вони подовжують інтервал QT. Перед початком лікування, особливо у пацієнтів із серцево-судинними факторами ризику або серцево-судинними захворюваннями в анамнезі, рекомендується провести вихідну ЕКГ. Необхідність подальших ЕКГ під час лікування слід оцінювати індивідуально, а також рекомендується контролювати артеріальний тиск під час лікування.

Відомо, що дозозалежна ортостатична гіпотензія виникає у літніх людей, які отримують галоперидол.

Інші побічні реакції, зазначені в інструкції для медичного застосування, включають рабдоміоліз та рідкісні випадки злоякісного нейролептичного синдрому, що потребують швидкого медичного втручання.

Для аналізу опублікованої інформації заявник повинен використовувати оригінальний текст розміщений за посиланням:

https://www.gov.uk/drug-safety-update/haloperidol-haldol-reminder-of-risks-when-used-in-elderly-patients-for-the-acute-treatment-of-delirium