Кортикостероїди для системного застосування (включаючи дексаметазон) та феохромоцитомний криз при введенні пацієнтам з встановленою, підозрюваною чи непоміченою феохромоцитомою.
Ключові повідомлення
– У медичній літературі наявна інформація, що кортикостероїди для системного застосування, такі як дексаметазон, при введенні пацієнтам із встановленою, підозрюваною чи непоміченою феохромоцитомою пов’язані з виникненням феохромоцитомного кризу, рідкісним станом, що загрожує життю.
– Необхідно оцінити співвідношення користь/ризик перед введенням системних кортикостероїдів пацієнтам з встановленою або підозрюваною феохромоцитомою.
– З огляду на сучасне застосування дексаметазону з системною дією при лікуванні COVID-19, слід ретельно стежити за пацієнтами, які отримують дексаметазон на наявність потенційних побічних реакцій, включаючи феохромоцитомний криз.
– Медичним працівникам рекомендується повідомляти пов’язані з цим побічні реакції в Health Canada для постійного моніторингу та оцінки цього потенційного ризику.
Дексаметазон – це кортикостероїдний лікарський засіб з глюкокортикоїдною активністю, що використовується для лікування широкого спектру запальних захворювань. До них відносяться важкі алергії, ревматоїдний артрит, різні захворювання шкіри та очей, ендокринні розлади, респіраторні захворювання, захворювання крові, виразковий коліт та деякі типи раку крові.
У медичній літературі повідомляється, що дексаметазон для системного застосування та інші кортикостероїди викликають феохромоцитомний криз у пацієнтів з встановленою, підозрюваною чи невиявленою феохромоцитомою.
Феохромоцитоми – це рідкісні катехоламінсекретуючі пухлини симпатичної нервової системи, що походять із хромафінових клітин мозкового шару надниркових залоз. Клінічна картина може відрізнятися, але характерними ознаками та симптомами феохромоцитоми є гіпертонія, пітливість, тахікардія та головний біль.
Феохромоцитомний криз – це рідкісний небезпечний для життя стан, при якому з феохромоцитоми виділяється високий рівень катехоламінів. Цей стан викликає гостру, важку нестабільність гемодинаміки, що може призвести до дисфункції багатьох органів. Вона часто має оборотний характер при належному лікуванні або в разі подолання кризу. Феохромоцитомний криз буває важко діагностувати, якщо у пацієнта попередньо не діагностували феохромоцитому, так як він може імітувати інші небезпечні для життя стани. Покращити виживання може швидке підтвердження діагнозу.
Докази з літератури
За даними літератури відомо про випадки виникнення феохромоцитомного кризу з підозрою на індукцію кортикостероїдами. В одному огляді літератури узагальнено 25 випадків катехоламінергічного кризу у пацієнтів з пухлиною в наднирковій залозі після прийому кортикостероїдів або косинтропіну. У восьми випадках повідомлялося про застосування дексаметазону. Наявні ознаки та симптоми включали гіпертонію, тахікардію, аритмію, головний біль, нудоту, блювоту, ішемію серця, набряк легень та шок. Більше 30% із 25 випадків мали летальний наслідок. Більшість випадків вимагали госпіталізації у відділення інтенсивної терапії. Відмічена значна варіабельність типу кортикостероїдів, дози, шляху введення та часу до появи симптомів. У багатьох випадках перед введенням кортикостероїдів не діагностували феохромоцитому. Повідомлялося про декілька випадків виникнення катехоламінергічного кризу у пацієнтів яким проводили високодозний тест на придушення дексаметазону (DST). Для цих випадків було надано припущення, що розмір пухлини і доза, яка використовується для DST, можливо, зіграли роль при виникненні катехоламінергічного кризу. Найменша задокументована доза дексаметазону, що викликає криз, становила 2 мг, для перорального введення (призначали кожні 6 годин), а час до початку виникнення реакції становив 5 годин.
У літературі повідомляється про канадський випадок непоміченої феохромоцитоми з адренергічним кризом після введення дексаметазону для системної дії. У цьому випадку йде мова про 73-річний чоловіка без попередньої історії хвороби, який не приймав регулярно медикаментів та потрапив до лікарні з гострим початком неспецифічного дискомфорту в епігастральній ділянці, легкого ступеня, з такими симптомами як нудота, блювота, ортостатичне запаморочення та прискорене серцебиття. Пацієнт третій день приймав лікування амоксициліном, ібупрофеном та системним дексаметазоном (4 мг щодня протягом 3 днів) після стоматологічної процедури. Автори зазначили, що клінічний перебіг, а також задокументоване перехідне масове вивільнення катехоламіну після введення дексаметазону, вказували на дексаметазон як на пусковий механізм у виникненні адренергічного кризу.
Механізм і висновок
Незважаючи на те, що системні кортикостероїди впливали на виникнення феохромоцитомного кризу, механізм залишається незрозумілим. Висловлено гіпотезу щодо кількох механізмів, включаючи посилення дії катехоламінів на периферичні судини та серце, що потенційно може призвести до васкулопатії, некрозу тканин та крововиливів. Інша гіпотеза передбачає, що підвищена експресія кортикостероїдних рецепторів може опосередковано впливати на чутливість пухлини феохромоцитоми до кортикостероїдів і спричиняти синтез, продукцію та вивільнення катехоламінів.
Факти з літературних джерел свідчать про те, що слід уникати призначення дексаметазону для системного застосування та інших кортикостероїдів у пацієнтів з діагностованою феохромоцитомою або у пацієнтів з аденомою надниркових залоз без наявності негативного біохімічного обстеження феохромоцитоми, оскільки це може спричинити адренергічний криз.
Феохромоцитомний криз слід розглядати як диференціальний діагноз у пацієнтів, які отримували дексаметазон для системного застосування або інші кортикостероїдні лікарські засоби та мають серйозну гемодинамічну нестабільність, шок, аритмію, ішемію серця або інші симптоми, що свідчать про адренергічний криз.
Посилання:
https://www.canada.ca/en/health-canada/services/drugs-health-products/medeffect-canada/health-product-infowatch/may-2021.html#corticosteroids
